Чому собака гризе і лиже лапи: причини й що робити

Чому собака гризе і лиже лапи

Коротко: найчастіше причина побутова - щось налипло на прогулянці, пересохла подушечка чи відросли кігті й шерсть, рідше це нудьга та звичка. Періодичне вилизування лап - нормальна частина самодогляду: так собака очищає подушечки й шерсть. Турбувати має не сам факт, а коли тварина гризе одну й ту саму лапу довго, наполегливо й щодня. Лапи - частина регулярного догляду за собаками, і більшість причин гризіння тут побутові. Найчастіша - те, що налипло на прогулянці: сольовий реагент і антиожеледні суміші взимку, пісок і дрібне каміння влітку, насіння бурʼянів та реп'яхи восени. Друга причина - сухі або потріскані подушечки після ходьби по гарячому асфальту чи мерзлому ґрунті. Третя - довга шерсть і відрослі кігті, що заважають ставити лапу. Четверта - нудьга й звичка: собака, якій бракує руху й уваги, починає гризти лапу так само, як людина гризе нігті.

Щоб не гадати, корисно одразу звузити коло. Зверніть увагу на три речі: яку саме лапу гризе, коли (одразу після вулиці, увечері вдома чи на самоті) і чи є при цьому кульгавість. Гризіння одразу після прогулянки вказує на те, що принесла з вулиці. Спокійне вилизування ввечері, лежачи на місці, - частіше про сухість шкіри або заспокійливу звичку. А якщо собака тримається однієї точки й трясе лапою, між пальцями майже напевно щось застрягло.

Що приносять із вулиці

Коротко: більшість випадків вирішується звичкою оглядати лапи одразу після прогулянки. Реагенти, якими в українських містах посипають тротуари, висихають між пальцями й стягують шкіру, тому собака намагається їх злизати. Саме взимку лапи страждають найбільше, тож окремо варто розібратися, як доглядати за лапами собаки взимку від реагентів. Пісок і дрібний гравій застрягають у складках між подушечками й муляють при кожному кроці. Влітку додається гарячий асфальт, а на дачі - колючі насінини й трава. Огляд займає хвилину: розсуньте пальці, перевірте простір між подушечками, приберіть налипле й протріть лапи. Це знімає не лише дискомфорт, а й звичку гризти, яка закріплюється, коли причину довго не усувають.

Зробіть огляд звичним ритуалом біля дверей. Покроково це виглядає так:

• посадіть собаку й по черзі підніміть кожну лапу;
• розсуньте пальці й огляньте простір між подушечками на пісок, реагент, колючки;
• проведіть пальцем по подушечці - вона має бути гладкою, без тріщин і налиплого бруду;
• протріть лапу теплою вологою серветкою або помийте під краном, якщо ходили по реагенту чи багнюці;
• насухо витріть, особливо між пальцями, де волога довго не висихає.

Узимку до цього додають миття теплою водою після кожного виходу, бо суха серветка не змиває сіль повністю. Влітку головне - не пускати собаку на розпечений асфальт: проста перевірка тильним боком долоні (якщо вам гаряче 5 секунд, лапам теж) рятує подушечки від опіків.

Щоденний догляд за лапами

Коротко: базовий догляд тримає лапи в порядку й знімає більшу частину причин для гризіння. За рекомендаціями WSAVA (Всесвітньої асоціації ветеринарів дрібних тварин), регулярний домашній огляд і догляд за шкірою, кігтями й шерстю - основа профілактики, тож робити це варто планомірно, а не лише коли проблема вже зʼявилася. Після кожної прогулянки в негоду мийте лапи теплою водою без агресивної хімії й насухо витирайте, особливо між пальцями: волога шкіра в складках мокне й свербить. Регулярно оглядайте подушечки на тріщини. Вистригайте шерсть, що відростає між подушечками й збирається у ковтуни з налиплим брудом - для цього стане в пригоді набір для грумінгу собаки вдома. Підстригайте кігті, щоб вони не торкалися підлоги при стоянні: задовгий кіготь змінює постановку лапи й змушує собаку її облизувати, тому варто опанувати, як правильно стригти кігті собаці вдома. У суху чи морозну погоду використовуйте захисний віск або бальзам для подушечок, а взимку розгляньте собаче взуття, особливо для дрібних порід, які найближче до посипаного тротуару.

Засоби для очищення лап теж відрізняються, і вибір залежить від погоди та того, чим забруднилася собака. Нижче - порівняння трьох найпоширеніших підходів, щоб не лити воду на лапи там, де вистачить серветки, і навпаки.

На практиці: типовий випадок

Коротко: переважно справа не в чомусь складному, а в дрібниці між пальцями, яку легко не помітити. Наприклад, у власника невеликого тер'єра собака раптом почала наполегливо вигризати задню лапу щовечора, хоча вдень поводилася звично. Власник спершу подумав про нудьгу й додав прогулянок, але звичка не зникла. Під час спокійного огляду при хорошому світлі виявилося, що між подушечками глибоко застрягла суха травинка з реп'яхом, яка муляла при кожному кроці й особливо тиснула, коли собака лягала. Після того як сторонній предмет прибрали, а шерсть між пальцями підстригли, лапа перестала турбувати за пару днів.

Цей приклад показує головне правило: перш ніж шукати складні пояснення, треба уважно оглянути саму лапу при денному світлі, розсунувши пальці. Дрібний предмет легко пропустити побіжно, але саме він найчастіше і є причиною.

Профілактика й сезонні моменти

Коротко: звичку гризти лапи легше не допустити, ніж розривати потім. Найбільше навантаження на лапи дають дві пори року. Узимку це реагент і сіль на тротуарах міст: вони сушать і подразнюють шкіру, тому мити лапи після кожного виходу варто обовʼязково. Влітку це розпечений асфальт у спеку - вигулюйте собаку рано вранці або після заходу сонця, коли покриття охололо, і обирайте маршрут по траві чи ґрунтових доріжках. Окремо стежте за шерстю між пальцями: у сезон линяння її більше, і вона швидше збирається у ковтуни з налиплим брудом, тож корисно знати, як зменшити шерсть удома під час линяння. Стежте й за нудьгою: собаці, що цілий день сама вдома, потрібні достатні прогулянки, фізичне навантаження за віком і безпечні жувальні іграшки, бо інакше вона спрямує енергію на власні лапи. Передбачуваний режим дня й вистачання уваги знімають більшість поведінкових причин.

Щоб профілактика працювала, зведіть її до простого календаря догляду:

• після кожної прогулянки - швидкий огляд і чищення лап;
• раз на тиждень - перевірка подушечок на тріщини й стан шерсті між пальцями;
• раз на 2-3 тижні - підстригання кігтів (орієнтуйтеся на звук клацання по підлозі);
• за сезоном - захисний віск узимку й улітку, взуття в сильний мороз;
• щодня - достатньо руху й уваги, щоб не залишати простору для звички від нудьги.

Такий ритм за рекомендаціями WSAVA та AAHA прибирає більшість приводів для гризіння ще до того, як вони закріпляться у звичку.

Коли цього мало й час до фахівця

Коротко: догляд закриває побутові причини, але не всі. Якщо лапи доглянуті, нічого стороннього між пальцями немає, а собака все одно вперто й щодня вигризає одне місце, справа вже не в догляді - потрібен ветеринар. Так само не зволікайте, якщо помітили зміну стану шкіри чи поведінки, кульгавість, що не минає, або собака не дає торкнутися лапи. У цих ситуаціях самостійні засоби й мазі не допоможуть, а лише змажуть картину - правильніше показати тварину фахівцеві, який встановить причину. Завдання власника тут просте: підтримувати щоденну гігієну лап і вчасно помічати, коли звичного догляду стало замало.

Орієнтиром служить проста перевірка: ви прибрали всі побутові причини (помили й оглянули лапи, прибрали сторонні предмети, підстригли кігті й шерсть), а поведінка не змінилася протягом кількох днів. Якщо так, далі домашній догляд уже не дасть відповіді, і потрібен огляд фахівця.

Часті запитання