Беззерновий корм: кому справді потрібен і чи є сенс

Питання чи потрібен собаці або коту беззерновий корм виникає у власників дедалі частіше - частково через маркетинг, частково через реальні випадки харчової непереносимості. Розберемося детально, коли беззернова рецептура справді виправдана, а коли це лише данина моді.

Що таке беззерновий корм і чим він відрізняється від звичайного?

Беззерновий корм (grain-free) не містить пшениці, кукурудзи, рису, вівса чи інших злаків. Замість них виробники використовують картоплю, горох, сочевицю, нут або батат як джерело вуглеводів і клітковини. За вмістом білка беззерновий корм може бути таким самим, як і звичайний - різниця стосується виключно вуглеводного компонента рецептури.

Термін увійшов у моду наприкінці 2000-х років на хвилі теорій про те, що предки собак і котів у природі не їли злакових культур. Виробники відповіли розширенням асортименту, і сьогодні беззернові рецептури трапляються практично в кожному ціновому сегменті - від економ до холістик-класу.

Чи справді злаки шкідливі для собак і котів?

Ні: у переважної більшості здорових собак і котів злаки засвоюються без проблем і не є причиною алергії чи розладів травлення.

Міф про шкідливість зерна поширився разом із модою на раціони, схожі на харчування диких хижаків. Насправді собаки і коти виробляють ферменти для розщеплення крохмалю, а рис і овес нерідко входять до складу лікувальних дієт саме через легку засвоюваність і низьку алергенність. Генетичні дослідження показують, що в процесі одомашнення геном собак набув додаткових копій гена амілази - ферменту, який розщеплює крохмаль, порівняно з вовками. Це один з доказів того, що травна система собак адаптувалася до раціону з підвищеним вмістом вуглеводів, включно зі злаками. За даними FEDIAF Nutritional Guidelines (2021), наявність чи відсутність зерна в рецептурі сама по собі не є показником якості чи безпечності корму - головне значення має збалансованість раціону за поживними речовинами.

Кому беззерновий корм дійсно потрібен?

Дійсно потрібен він тільки тваринам із підтвердженою алергією на конкретний злак, індивідуальною непереносимістю або за окремим призначенням ветеринарного лікаря.

Справжня харчова алергія трапляється значно рідше, ніж вважають власники. За оцінками WSAVA Global Nutrition Committee (2021), більшість підтверджених випадків харчової алергії у собак і котів пов'язані з білковим джерелом - яловичиною, куркою, молочними продуктами чи яйцями, а не зі злаками. Свербіж, почервоніння шкіри чи розлади травлення можуть мати десятки причин: від бліх і кліщового дерматиту до захворювань щитоподібної залози. Заміна корму навмання без діагностики часто лише відкладає встановлення справжньої причини і затягує лікування. Тому перш ніж переводити тварину на беззерновий раціон, варто:

• пройти елімінаційну дієту під контролем ветеринара, щоб визначити реальний алерген;
• виключити паразитарні, бактеріальні та гормональні причини свербежу чи розладів травлення;
• перевірити, чи не пов'язані симптоми з різкою зміною раціону - у такому разі допоможе поступовий графік переходу на новий корм;
• проконсультуватися щодо породної схильності до харчової непереносимості.

Що показали дослідження про зв'язок беззернових кормів із кардіоміопатією у собак?

У 2018-2019 роках FDA (Управління з контролю за продуктами харчування та ліками США) відкрило розслідування щодо можливого зв'язку між беззерновими кормами з високим вмістом бобових і дилатаційною кардіоміопатією (DCM) у собак деяких порід.

Пряму причинно-наслідкову залежність довести не вдалося, проте регулятор звернув увагу на раціони, де горох, сочевиця чи нут стояли серед перших позицій у списку складу. Серед порід, у яких частіше фіксували нетипові для їхньої генетичної схильності випадки DCM, називали золотистих ретриверів. Дослідники підкреслюють, що фактори могли бути комплексними: тип корму, тривалість годування, породна схильність і загальний баланс раціону. Остаточних висновків про єдину причину станом на середину 2020-х років FDA не оприлюднило, тому тема залишається предметом подальших спостережень. У нашій практиці ми неодноразово бачили власників, які самостійно переводили здорову тварину на беззерновий корм про всяк випадок, хоча реальної потреби в цьому не було - і коли ми перевіряли повний склад раціону, саме високий вміст бобових, а не відсутність зерна, викликав найбільше запитань.

Беззерновий чи звичайний корм: порівняння

Як зрозуміти, що тварині потрібен спеціальний раціон?

Сигналами можуть бути хронічний свербіж, почервоніння лап і вух, блювання чи діарея без інших очевидних причин. Якщо собака відмовляється від сухого корму або симптоми з'являються саме після заміни раціону, варто спершу перевірити техніку переходу, а не одразу міняти клас корму. Важливо також відрізняти харчову алергію від банальної відмови їсти новий смак чи текстуру - в такому разі проблема радше поведінкова, ніж медична. Перед будь-якою зміною корисно навчитися читати склад на упаковці корму, щоб розуміти, що саме входить у раціон і в якій пропорції.

На що звернути увагу при виборі беззернового корму, якщо він дійсно потрібен

• частка тваринного білка має переважати над рослинними інгредієнтами;
• бобові (горох, сочевиця, нут) не повинні стояти серед перших трьох позицій у складі;
• корм варто обирати серед кормів преміум чи супер-преміум класу, де рецептура частіше відповідає нормам FEDIAF;
• перехід на новий корм проводьте поступово, а не одномоментно;
• за наявності хронічних симптомів обов'язкова консультація ветеринара, а не самостійний підбір за відгуками.

Якщо мета - просто підібрати якісний повсякденний раціон, а не лікувати конкретну алергію, часто достатньо уважно вивчити склад і категорію годування в цілому, не обмежуючись лише беззерновими варіантами.

Ця стаття має інформаційний характер і не замінює очного огляду ветеринарного лікаря. Якщо у тварини з'являються тривожні симптоми - блювання, діарея, різка втрата ваги, задишка чи набряки - зверніться до ветеринарної клініки якнайшвидше.