Як чистити вуха собаці без шкоди

Чи треба взагалі чистити вуха собаці

Коротко: вухо здорового собаки переважно очищується саме, тому ваше завдання - регулярно оглядати раковину і допомагати лише тоді, коли видно бруд. Сірка природно виходить назовні разом із частинками шкіри, і щоденне втручання тут не потрібне, а навіть шкідливе - воно порушує природний баланс і подразнює тонку шкіру. За рекомендаціями WSAVA (Всесвітньої асоціації ветеринарів дрібних тварин), вуха варто доглядати як частину регулярного домашнього огляду, а не вичищати про запас. Тому догляд за вухами логічно вписати у звичний догляд за собаками разом із розчісуванням і кігтями, а не перетворювати на окрему щоденну процедуру.

Багато залежить від форми вуха і способу життя. Собаки з висячими вухами та густою шерстю всередині раковини (кокери, спанієлі, пуделі) провітрюються гірше, тому бруд і вологість затримуються довше. Активним собакам, які купаються у відкритій воді чи багато бігають по полях, теж варто заглядати у вуха частіше: туди легко потрапляють пил, насіння трав і волога. А ось у тварин зі стоячими вухами раковина провітрюється добре і потребує менше уваги. За даними FCI (Міжнародної кінологічної федерації), форма і поставка вуха закладені в стандарті породи, тому, обираючи собаку, ви фактично обираєте і майбутній обсяг догляду за вухами.

Коли оглядати і коли чистити

Коротко: огляд робіть раз на тиждень як рутину, а чистьте лише тоді, коли на доступній частині раковини реально видно бруд чи надлишок сірки. Зробіть огляд вух частиною звичного догляду - наприклад, коли розчісуєте собаку чи стрижете кігті. Зручно поєднати це з іншими гігієнічними звичками: тоді ж, коли ви плануєте догляд за зубами собаки, можна швидко зазирнути і у вуха. Підніміть вушну раковину до світла і подивіться на внутрішню поверхню. Чиста шкіра світло-рожева, без різкого запаху і без темних нашарувань. Так ви швидко помітите, коли щось змінилося.

Чистити варто лише тоді, коли на доступній частині раковини видно бруд, пил або надлишок сірки. Якщо вухо чисте - просто залиште його у спокої. Орієнтовна частота залежить від типу собаки, тож зведемо її в таблицю.

Орієнтир простий: огляд - регулярний, чистка - за фактом. Якщо вагаєтеся, чи вже пора, краще не чистити: чисте вухо, яке ви протерли «про всяк випадок», від цього лише втрачає захисний шар.

Що знадобиться для процедури

Коротко: достатньо ветеринарного лосьйону для вух, ватних дисків, серветок і ласощів - жодних паличок у глибину і жодного спирту. Підготуйте все заздалегідь, щоб не відволікатися посеред процесу і не залишати собаку з лосьйоном у вусі. Базовий набір простий і доступний у будь-якій зоомережі - наприклад, у Masterzoo чи онлайн на Prom. Купуйте засіб, призначений саме для гігієни вух тварин. Лосьйон для вух логічно тримати разом з рештою інвентарю - про повний набір для грумінгу собаки ми розповідаємо окремо.

Базовий набір виглядає так:

• Ветеринарний лосьйон для чищення вух - саме гігієнічний засіб для тварин, не спирт, не перекис і не олія.
• Ватні диски або шматочки марлі - для протирання видимої поверхні раковини.
• Паперові серветки - щоб промокнути вологу після процедури.
• Улюблені ласощі - для заохочення, щоб собака пов'язувала чистку з приємним.

Ватні палички для глибокого проходу не використовуйте - ними легко проштовхнути бруд усередину замість того, щоб його прибрати. Лосьйон тримайте при кімнатній температурі: холодна рідина у вусі неприємна собаці й одразу викликає опір. Якщо засіб зберігався в холоді, потримайте флакон кілька хвилин у руці, щоб зігріти.

Який засіб для вух обрати?

Коротко: для регулярної гігієни беріть м'який лосьйон-очисник, а підсушувальні засоби - лише для собак, що часто купаються; домашні «народні» розчини не підходять. На полиці зоомагазину легко розгубитися, тож порівняймо основні варіанти й те, кому вони підходять.

Практичний орієнтир: для домашнього догляду в більшості випадків вистачає одного м'якого лосьйону-очисника. Підсушувальний варіант має сенс додати, якщо собака багато плаває влітку. А ось «бабусині» розчини на кшталт горілки чи перекису краще одразу викреслити: вони дають відчуття «дезінфекції», але насправді висушують шкіру і роблять її вразливішою.

Як чистити вуха покроково

Коротко: оберіть спокійний момент, нанесіть лосьйон на ватний диск і протріть лише видиму частину раковини рухом назовні, нічого не вводячи у глибину. Оберіть час, коли собака спокійна і трохи втомлена, наприклад після прогулянки. Дрібну собаку зручно посадити на коліна, велику - щоб сиділа поряд або лежала. Дійте м'яко і без поспіху: різкі рухи лякають і формують негативну асоціацію з процедурою, після чого собака ховатиме голову.

1. Акуратно відверніть вушну раковину, щоб видима внутрішня поверхня була перед очима.
2. Нанесіть кілька крапель лосьйону на ватний диск, а не лийте рідину вглиб без потреби.
3. Протріть видиму поверхню рухом назовні - від глибини до краю, а не навпаки, щоб не заганяти бруд усередину.
4. Дайте собаці струснути головою: так залишки бруду й рідини виходять самі.
5. Промокніть вологу серветкою і обов'язково винагородіть улюбленця ласощами.

Ніколи не вводьте палички, пінцети чи будь-які предмети у глибину слухового проходу і не намагайтеся вичистити те, чого не видно. На практиці один сеанс займає менше хвилини на кожне вухо. Наприклад, у власника кокера, який спершу панікував від самого вигляду флакона, спрацював простий прийом: перші кілька днів господар лише давав понюхати лосьйон і одразу пригощав собаку, а вже потім почав легко протирати краєчок раковини. За тиждень такий пес спокійно підставляв голову, бо встиг пов'язати процедуру з ласощами, а не з примусом.

Чого варто уникати

Коротко: головні помилки - надто часта чистка, агресивні розчини і спроби дістати глибину, тож уникайте саме їх. Не перестарайтеся з частотою: занадто часта чистка змиває захисний шар і робить шкіру вразливою. Зведемо типові помилки в список, щоб легше було їх не повторювати:

• Чистка «про запас». Вичищати чисте вухо щодня - значить руйнувати природний баланс без причини.
• Агресивні розчини. Спирт, перекис водню, оцет і мильні розчини пересушують і подразнюють тонку шкіру вуха.
• Спроба дістати глибину. Ватні палички, пінцети й сушіння феном тут зайві - чистять лише те, що добре видно.
• Поспіх і примус. Якщо тримати собаку силою, вона запам'ятає процедуру як неприємну і чинитиме опір наступного разу.

Після купання чи плавання просто дайте собаці добре струснути головою і промокніть видиму частину серветкою, щоб у складках не застоювалася вода - тому й варто заздалегідь знати, як часто можна купати собаку, щоб не перевантажувати вуха вологою. Якщо собака пручається до паніки, зробіть паузу і поверніться до процедури пізніше: спокій важливіший за швидкість, а зіпсована асоціація потім коштує тижнів терплячого привчання.

Часті запитання